ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО РАЙОН, МІСТО.

 

Зміївський район є одним з найбільш живописних районів Лівобережної України. Повноводний Сіверський Донець, річки Уди, Мож і чисельні озера, прибережні гірські кручі і широкі тераси, вікові дубові гаї і соснові бори, квітучі галявини і луки – це придає місцевості особливу неповторну красу і кожен рік приваблює сюди тисячі туристів.

Але Зміївщина приваблює не тільки в естетичному відношенні. На її території розміщено багато цікавих, нерідко унікальних об’єктів, знайомство з якими допоможе краще пізнати Харківщину, особливості її природи, історії, господарства,  культури та інше.

Під час туристичних подорожей та екскурсій, в цих місцях можна зібрати багатющий матеріал по історії України і, зокрема, Зміївщини. Тут розміщені десятки археологічних пам’яток (у тому числі і європейського значення): поселення (селища), городища, кургани-могильники та інші пам’ятки матеріальної культури різних археологічних епох – від неоліту (VI-III ст. до н.е.) до епохи Київської Русі, від XVI століття і до наших часів.

 Найбільш цікаві для туристів є: Великогомільшанське городище, обнесене земляним валом з курганним могильником (налічує більше 1000 курганів та інших пам’яток скіфською часу VI-III тис. до н.е.); Жуківське скіфське городище, яке дійшло до наших часів у первісному вигляді; Сухогомільшанський археологічний комплекс з середньовічними оборонними стінами, житлами, поховальними спорудами VIII-Х століть, залишки яких збереглися до наших часів; городище Мохнач з залишками оборонних кам’яних стін та житла VIII-Х століть; Коробчанський археологічний комплекс з оборонними спорудами скіфського періоду та середньовічними стінами VIII-ХІІ століть.

Городища «3мієве» та «Гайдари» часів Київської Русі (XI-поч. XIII ст.) та багато інших.

Велика кількість сучасних населених пунктів Зміївщини виникли в період формування Слобідської України (ХVII-ХVIII  ст.). До сьогоднішнього дня збереглися залишки оборонних валів і підземних ходів Зміївської фортеці, руїни Зміївського Миколаївського монастиря в с. Коропове.

В роки Великої Вітчизняної війни по території району декілька разів проходила лінія фронту і радянські війська на підступах до Харкова вели важкі бої. Майже в кожному селі можна побачити братські могили радянських воїнів, пам’ятники героям-визволителям, партизанам, землякам, які загинули на полях війни. В с.Таранівка, на місці подвигу гвардійців-широнінців, і в  с. Соколове, де разом з радянськими воїнами проти фашистів героїчно боролися чехословацькі воїни, споруджено меморіальні комплекси. В цих селах створені музеї, які відомі далеко за межами Харківщини - музей Гвардійців-Широнінців та музей Бойового Братерства радянських і чехословацьких воїнів.

Великий інтерес для науковців та туристів, без сумніву, викликають: Національний парк «Гомільшанські ліси»; державні заказники «Прогін», «Урочище «Бірки», «Мохначанський», які є лісотипологічними пам’ятками природи; чисельні пам’ятки природи (геологічні, геоморфологічні, гідрологічні, геоботанічні, зоологічні). Вони також включені до числа туристично-екскурсійних маршрутів. Тут зустрічаються діброви, середній вік дерев – 160 років, насадження сосни з середнім віком 80 років і висотою 25-30м. Є тут і єдині на Харківщині групи дерев дикої черешні, їх висота 6-7 м.

Зміївський район на сьогоднішній день є одним з наймальовничіших районів Харківщини, і є невичерпним джерелом для археологічних досліджень та для розвитку туризму.

 

Відстань від найближчого аеропорту  35 км, Харківського автовокзалу – 40 км, залізничного вокзалу – 40 км.

                                                                                               

                                                          ТУРИСТИЧНІ МАРШРУТИ ЗМІЇВЩИНИ

 

1. м. 3міїв - с. Задонецьке - с. Коропове – м. Зміїв

Протяжність маршруту – 25 км.

Виходячи із прислів’я, краще один раз побачити, ніж десять раз почути, пропонуємо здійснити одноденну туристичну подорож для знайомства з історичними. археологічними і природними пам’ятками Зміївщини.

 

м. 3міїв. Поселення епохи бронзи (ІІІ століття до н.е.), ранньослов'янської черняхівської культури (ІІІ ст.-VІ ст. н.е.); «3мієве городище» часів Київської Русі (згадується у літописі ХІІ століття в зв'язку з походом князя Ігоря Святославовича Новгород-Сіверського проти половців); руська сторожова варта (1571 р.); територія Зміївської фортеці (1658р.) з залишками оборонних споруд та підземних ходів.

В центрі міста – алея Слави воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Стела 14-и Героїв Радянського Союзу уродженців Зміївського району. Пам’ятник Т. Г. Шевченку. Бюст двічі Герою Радянського Союзу З. К. Слюсаренку. Пам’ятник воїнам-афганцям.

По дорозі з м. 3мієва до с. 3адонецьке, на правому березі Сіверського Дінця – долина «Провалля». На одній з високих круч берега – ранньослов’янське городище «Зміїв-Курган».

 

с. 3адонецьке. Засноване в середині XVII ст. Біля нього, на піщаних дюнах в заплавах Сіверського Дінця, в урочищах Зінчиха, Рокита і Клочково, знайдено більш як 20 стародавніх поселень – від кам’яного віку до ранньослов’янського часу.

Через село проходив старовинний Муравський шлях.

Шосе, петляючи серед столітніх сосен бору понад живописним Білим озером, повертає на міст через р. Сіверський Донець.

 

с. Коропове. На південній околиці села, стіною на висоту 60 метрів підноситься Козача Гора, залишаючи вузьку смугу берега. У підніжжя високих круч збереглися руїни Зміївського Козацького монастиря, заснованого в середині XVII ст. запорізькими козаками.

Коробові Хутори називають «Слобожанською  Швейцарією». Часто бували тут видатні українські художники С. І. Васильківський та П. О. Левченко. Багато їх картин написані саме тут. Приїздив сюди і видатний український письменник-гуморист Остап Вишня.

В цьому районі переважає листяний ліс: дуб, в’яз, ясень, береза, липа. Один з дубів-патріархів зустрічає гостей біля входу в туристично-розважальний комплекс «Карнавал». Цьому довгожителю понад 700 років.

В лісі між с. Коропове і с. Гайдари розміщене кам’яне городище «Коробове». 3 трьох сторін воно обнесене ровами і валами із залишками кам’яних стін. Розкопки, проведені в 50-х роках ХХ ст. показали, що городище двохшарове. Нижній, належить до скіфською періоду, а верхній  –  до роменської культури VIII-Х ст.

В с. Коропове завершується маршрут і ми знову повертаємось в м. Зміїв.

 

2. м.3міїв - с.Таранівка - с. Першотравневе - с.Соколове

 

Протяжність маршруту –  52 км.

 

с. Таранівка. Розмістилося по обидва боки залізничної лінії Харків-Лозова. На цій ділянці залізниця співпадає зі старовинним Муравським шляхом, що проходив через це село. В 1890 році у селі народився, провів дитячі та юнацькі роки, двічі Герой Соціалістичної праці, академік, всесвітньо відомий вчений-селекціонер В. С. Пустовойт.

Багато слідів залишила після себе Велика Вітчизняна війна. Село було окуповане 20 жовтня 1943 року. В славний літопис Великої Вітчизняної війни вписані прізвища 25-и бійців взводу гвардії лейтенанта П. М. Широніна. На місті їх подвигу встановлено пам’ятник. Про героїв написано багато книг, віршів, пісень, знято кінофільми. В селі створено музей Гвардійців-Широніців.

 

с. Першотравневе. Розміщене біля автомобільного шляху Харків-Лозова. Воно увійшло в історію тим, що на його території 17 жовтня 1888 року відбулась катастрофа царського поїзду, в якому цар Олександр III повертався з Криму. На місті катастрофи поїзду було споруджено Храм Христа Спасителя. Архітектура Храму була однією з найкращих архітектур в Європі в XIX ст.

 

с. Соколове. Наступним, за с. Першотравневе, на автомобільному шляху м. Мерефа - м. 3міїв є с. Соколове.

В історії Великої Вітчизняної війни с. Таранівка і с. Соколове стоять поруч. Не прорвавшись до Харкова біля Таранівки, фашисти обійшли її, направивши танковий удар на с. Соколове, де в обороні стояли воїни 1-го Окремого чехословацького батальйону під командуванням Людвика Свободи.

Про цей подвиг докладно розповідається в експозиції музею Бойового Братерства в с. Соколове. Картину бою відновлює діорама, яку створили художники В. Мокрожицький, В. Парчевський та І. Єфроімсон.

Перед музеєм посаджений парк «Дружба». Тут знаходиться могила Отакара Яроша, який перший з іноземців удостоєний звання Героя Радянського Союзу,  та його бойових побратимів. Поруч захоронений Герой Радянського Союзу Г. С. Посохов та його друзі, які загинули, визволяючи село від німецьких загарбників. Тут встановлений бюсти соколянам – Героям Радянського Союзу О. Р. Шемигону, І. В. Міщенко. Перед музеєм встановлено монумент «Братерство по зброї».

Сьогодні музей Бойового Братерства є одним з найбільших сільських музеїв на Харківщині.

Тут в селі закінчується маршрут. Через село по автомобільному шляху Харків-Мерефа-Зміїв можна повернути до районного центру або до Харкова.

 

 

          КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ.

Паломницький (релігійний) туризм.

 

м. Зміїв.

Свято-Троїцький храм,

Свято-Миколаївський храм.

с. Водяне.

Борисо-Глібський храм (жіночий монастир)

с. Борова.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

смт. Комсомольське.

Свято-Трифонівський храм

с. Лиман.

Хресто-Воздвиженський храм

с. Геніївка.

Храм С. Саровського.

с. Тимченки.

Свято-Покровський храм.

с. Соколове.

Свято-Успенський храм.

.