Зміївський краєзнавчий музей: історія та сучасність.

      Зміївщина займає територію в центрі Харківської області і має давню, складну і надзвичайно цікаву історію. На її території розміщено багато цікавих, нерідко унікальних об’єктів, знайомство з якими допомагає краще пізнати Харківщину – особливості її природи, історії, господарства, культури та духовності. Тут розміщено сотні археологічних пам’яток, у тому числі сім  – національного значення. Виявлено поселення, городища, кургани, могильники та інші пам’ятки матеріальної культури різних археологічних епох – від неоліту до епохи Київської Русі, від ХVІ століття і до наших часів.

     Велика кількість сучасних населених пунктів Зміївщини виникли в період формування Слобідської України (ХVІІ-ХVІІІ ст.). До сьогоднішніх часів збереглися залишки козацьких фортець в селах Мохнач, Лиман, Соколів, та залишки оборонних валів і підземних ходів Зміївської фортеці (в ХVІІ ст. була найбільша на Слобідській Україні), розвалини і підземні ходи Зміївського Миколаївського Козацького монастиря в селі Коропове.

     В роки Великої Вітчизняної війни по території району декілька разів проходила лінія фронту, де радянські війська на підступах до Харкова вели важкі кровопролитні бої. Немає жодного села в районі, де б не було братської могили радянським воїнам.

     Великий інтерес для науковців та туристів викликають природні ландшафтні заказники (Національний парк «Гомільшанські ліси», державні заказники «Прогін», «Урочище Бірки», «Мохначанський») та чисельні пам’ятки природи (геологічні, геоморфологічні, гідрологічні, геоботанічні, зоологічні). Знайомство з цими пам’ятками дозволяє вивчати стратиграфію відкладень  земної кори, еволюцію ґрунтового покриття, а також ширше скласти уявлення про різновидність рослинного та тваринного світу на Зміївщині, які утворилися і розвиваються на кордоні двох географічних зон – лісостепу та  степу. Також на території району знаходяться озера «Лиман» та «Біле» –  два найбільших природничих озера Харківщини.

      Маючи безліч культурно-історичних і природних пам’яток, Зміївщина довго не мала свого краєзнавчого музею, хоч спроби відкрити подібну установу робилися ще в середині ХХ ст. Але тоді ці починання не були належним чином підтримані місцевою владою.

      Дещо пізніше, у 1989 році, один із активістів-краєзнавців, вчитель-пенсіонер Г. Г. Єрьомін розпочинає освоювати нещодавно звільнену будівлю – колишню міську аптеку, збудовану ще в кінці  ХVІІІ ст. і створює там народний історичний музей. В листопаді 1990 року, на одній із районних нарад, на якій був присутній Голова обласної ради О. С. Масельський, Єрьомін виступив з промовою щодо необхідності створення в Змієві краєзнавчого музею і виділення для нього відповідного приміщення. І незабаром Харківською обласною радою було прийнято рішення про створення в м. Змієві районного краєзнавчого музею, а вже 11 лютого 1991 року Зміївська рада народних депутатів приймає відповідне рішення про створення музею і виділення для цього приміщення в центрі міста.

     Ще до створення районного краєзнавчого музею на Зміївщині існувало два відомі на Харківщині музейні заклади, які до цього були підпорядковані Харківському історичному музею: в селі Соколове – музей радянсько-чехословацької дружби (пізніше – музей Бойового Братерства), в селі Таранівка – музей гвардійців-широнінців. У 1994 році ці музеї перейшли у підпорядкування Зміївського краєзнавчого музею. Таким чином була створена єдина музейна система в районі.

     З тих часів Зміївський краєзнавчий музей (разом із його відділами) став найважливішим в районі центром по пошуку, збереженню та популяризації історичного, культурного та духовного надбання українського народу.

     Одним з найважливіших напрямів роботи музею – виявлення, збір,  вивчення і популяризація документів і матеріалів, пов’язаних з нашим краєм. А тому проводиться робота з документами та матеріалами істориків ХІХ – ХХ ст., історичного факультету Харківського національного університету, Інституту археології АН України, Подольського архіву МО Росії, Київського та Харківського державних архівів, Харківської наукової бібліотеки ім. І. Г. Короленка. Зібрані матеріали систематизуються і узагальнюються, потім використовуються під час створення тематичних виставок, текстів екскурсій, підготовці публікацій в місцевих засобах інформації.

     Музей приймає активну участь у роботі археологічних, етнографічних та пошукових експедицій, які проводять науковці на території Зміївщини. Проводяться підводні археологічні експедиції в акваторії р. Сіверський Донець, р. Мож та Уди.     

     В результаті таких експедицій та роботи працівників музею серед населення району, до фондів музею надійшло 12951 експонатів основного фонду та 10957 експонатів науково-допоміжного фонду. Багато з них мають велику культурну й історичну цінність. Серед них:

• Кістки, бивень та зуби мамонта;
• Кам’яна скульптура (баба) передскіфського періоду (VIII ст.- поч. VII ст. до н.е.);
• Давньоримські та арабські монети  (І-ІV ст. н.е.);
• Предмети побуту та озброєння населення черняхівської археологічної культури;
• Середньоазіатська теракотова статуетка  (V-VІІ ст.);
• Скарб антів (V-VІІ ст.);
• Предмети побуту та озброєння алано-болгарського населення  (VIII-X ст.);
• Предмети побуту та озброєння давньоруського періоду (кольчуга  XI-XII ст. та інше);
• Військове спорядження та етнографічні матеріали доби Козацтва.
• Колекції гончарних, дерев’яних та металевих виробів (ХVIII-XХ ст.);
• Колекція одягу та рушників (ХIХ-поч.XХ ст.).

     Своєрідним підсумком комплексного дослідження та вивчення історії рідного краю, на основі археологічних і архівних досліджень, можуть служити тематичні експозиції в Зміївському музеї: «Твої люди, Зміївщино», «Далеке минуле Зміївщини», «Етнографія рідного краю» та «Відлуння війни».

     Експозиція залу «Твої люди, Зміївщино» знайомить відвідувачів із зміївчанами, які прославили рідний край далеко за його межами. Серед них: видатні українські історики, археологи, фольклористи і письменники Д. І. Яворницький та Д. Я. Телегін; дружина класика української літератури І. Я. Франка – О. Ф. Хоружинська; архієпископ Астраханский та Кавказький Сильвестр (П. І. Лебединський); художник-графік, одна із засновниць російського футуризму М. М. Синякова-Уречина; вчений-психолог С. А. Ананьїн; вчений-селекціонер, двічі Герой Соціалістичної праці В. С. Пустовойт; вчений-лісовод П. С. Погребняк; вчений-хімік В. О. Ющенко; вчений-еколог Е. Г. Дегодюк; вчені-літературознавці В. Д. Тимченко, З. С. Голубєва, С. І. Дорошенко; дипломат Я. О. Малик; кіноактриса Л. М. Іванова; художник-передвижник О. М. Виєзжев, художник-іконописець І. О. Ашурков та Народний художник України В. Ф. Геращенко; Народний артист України А. Ю. Філіппов; поети А. О. Лівен та М. Й. Тимченко; Олімпійський чемпіон І. К. Дерюгін; багаторазовий чемпіон Всесвітніх ігор В. І. Клочко та багато, багато інших.

     Ця славетна земля виховала державі п’ятнадцять Героїв Радянського Союзу, серед яких льотчик-космонавт І. П. Волк. Двома зірками Героя нагороджений танкіст, генерал-лейтенант З. К. Слюсаренко.

     Експозиція залу «Далеке минуле Зміївщини» викликає інтерес у відвідувачів своїми експонатами: залишками доісторичних тварин, предметами матеріальної та духовної культури різних народів, які населяли край у далекі часи.

     В залі «Етнографія рідного краю» представлені артефакти життя та побуту місцевого населення XVIII-сер.XXст., цікаві колекції гончарних та металевих виробів того часу, колекція одягу та рушників, нумізматична колекція.

     В залі «Відлуння війни» розповідається про героїчні та трагічні сторінки  історії Зміївщини протягом Великої Вітчизняної війни. Представлені унікальні зразки зброї, спорядження, нагород радянських та німецьких військ, документи та фото того часу. В залі також виставлені залишки техніки та озброєння того періоду.

     Зміївський краєзнавчий музей також займається популяризацією сучасного художнього мистецтва. В музеї постійно організовуються персональні виставки художників, скульпторів та майстрів народно-ужиткового мистецтва. А тому, крім археологічних та історичних пам’яток, в музеї зберігається велика колекція виробів майстрів народних промислів та художніх творів відомих художників України та СРСР. Це твори В. Лапіна, Г. Галкіна, Н. Соболя, П. Васильченко, П. Супоніна, В. Мироненко, Л. Чернова, Й. Карася, А. Сафаргаліна, І. Городецької, М. Павленка, Н. Вербук, О. Лазоренка, Д. Тітова та інших. Є також багато картин місцевих художників М. Кільколиха, Г. Єрьоміна, О. Власової, І. Горба, С. Майбороди, Ю. Грабіліна, Л. Симоненко, Н. Літвінової, Ю. Сухорукова, О. Бондюка, Б. Кочури, В. Бабича, М. Зозулі та інших. Твори цих місцевих художників неодноразово брали участь у Всеукраїнських, у обласних та районних виставках.

     За час своєї роботи музей став широкопрофільним  закладом, який відіграє провідну роль в туристичній діяльності, а також культурному та духовному житті міста і району. Так, колективом музею розроблено і на сьогоднішній день діє 5 туристичних маршрутів по історичним місцям Зміївщини. Знайомство з древньою історією і сучасністю, пам’ятками природи дозволяє жителям та гостям Зміївщини скласти уявлення про різноманітність археологічного, духовного та природничого світу нашого краю. За вагомий внесок у розвиток туристично-рекреаційної сфери на Харківщині, Зміївський краєзнавчий музей було нагороджено Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації.

     З метою просвіти населення, у засобах масової інформації постійно розміщуються матеріали з історії та культури краю. Так, на основі зібраних матеріалів, громадськість Зміївського району (і не тільки) дізналася багато нового про історію рідного краю, маловідомі або зовсім невідомі її сторінки. За цей час підготовлено і видано книги «Трояндова симфонія» (2000р.), «Видатні люди Зміївщини» (2003р.), «Зміївщина туристична» (2005р.), «Твої люди, Зміївщино» (2009р.), «Зміївщина – Слобожанщини перлина» (2009р.), «Поетична Зміївщина» (2013р.), «Туман» (2014р.), «Підпілля Зміївщини» (2014р.). Спільно з районною Радою ветеранів тричі перевидавалася з доповненням «Книга Пам’яті Зміївщини».

     Ведеться пошук матеріалів і документів про долю зміївчан, які загинули в 1941-1945 р.р., пропали безвісти та репресованих за часів комуністичного правління.

     Одним із напрямків наукової роботи музею є пошук та перепоховання безіменних радянських солдат, які загинули на території району в період Великої Вітчизняної війни. Ще 1991 року при музеї було створено пошуковий загін, який в 1998 році переріс у військово-патріотичне об’єднання «Орієнтир». Всі експонати, знайдені в процесі пошукових робіт надходять до фондів музею. На базі цих знахідок була створена постійно діюча виставка «Відлуння війни».

     Починаючи із 2008 року краєзнавчий музей разом із ВПО «Орієнтир» приймає активну участь у реконструкції бойових баталій періоду Великої Вітчизняної війни, як на території району («Соколове – пам’ять сердець»), так і Харківської («Серпень 1943 року») та Київської областей («Даєш, Київ!»).

     В умовах докорінного реформування суспільства і становлення української державності, музейна справа на Зміївщині набуває особливого значення, оскільки забезпечує збереження національної історико-культурної спадщини та сприяє процесу духовного відродження населення шляхом залучення їх широких мас до надбань місцевої та національної культури.

     Реалізовуючи ці масштабні завдання, в районі затверджена «Програма розвитку культури і туризму Зміївщини» в якій значне місце займає «Програма розвитку музеїв Зміївщини». В ній визначена стратегія розвитку музейництва, збереження культурної спадщини, як чинника творення культури та духовності Зміївщини. Виконання цієї Програми створює оптимальні умови для реалізації музеями району своїх соціальних функцій: поліпшення діяльності музеїв за всіма напрямками, зміцнення їх матеріально-технічної бази, збереження пам’яток Державного музейного фонду України, впровадження нових інформаційних технологій.

     Виконуючи пункти цієї Програми, за підтримки держави, в 2011 році було проведено капітальний ремонт та створення нової експозиції Таранівського музею гвардійців-широнінців. 2013 року, після капітального ремонту та реконструкції, відкрив свої двері музей Бойового Братерства, колектив якого представив на суд екскурсантів нову експозицію, над якою працювали колектив Зміївського краєзнавчого музею та Харківська фірма «ЛІА ЛТД». Цього ж року було проведено поточний ремонт трьох залів та реекспозицію одного із залів Зміївського краєзнавчого музею.

     Вже сьогодні музейні працівники  працюють над розробкою нових експозицій, в тому числі, експозиції «Зміївщина у ХІХ-ХХ ст.». Продовжується робота над створенням нової постійної експозиції «Муравський шлях», в якій буде показано історію краю від найдавніших часів до козацької доби. У подальших планах створення музею «Садиба Синякових» в с. Красна Поляна та етнографічного музею під відкритим небом біля приміщення Зміївського краєзнавчого музею. Незабаром планується провести роботи по дослідженню підземних ходів під Змієвим та підземель Зміївського Миколаївського Козачого монастиря.

     Всі ці заходи сприятимуть тому, що за рахунок поліпшення та розширення музейної і туристичної системи, збереження самобутності духовної та матеріальної культури району, значно підвищиться привабливість музеїв, як об’єктів внутрішнього і міжнародного туризму. А мешканці та гості Зміївщини матимуть змогу значно збагатити свій духовний та естетичний світогляд.